Заступник начальника управління освіти Рівного, депутат Рівнеради від фракції «Рівне Разом» Василь Харковець в ефірі програми «PRO Політику» на телеканалі «ITV Media Group» у розмові з ведучим Сергієм Мінічем розповів глядацькій аудиторії про специфіку роботи освітньої галузі громади у минулому році та окреслив плани на рік 2023-ій. Нижче пропонуємо Вашій увазі основні тези телебесіди у друкованій версії та посилання на перегляд програми.
- Що планувалось зробити у 2022- му році і що завадила зробити війна?
– Зрозуміло, що освіта – галузь, яка живе за державними стандартами. Ясна річ, були плани, які затверджуються на рік. Але війна, як і по всій країні, внесла свої корективи, особливо після 25 лютого, коли вийшов Указ Президента про введення воєнного стану. Тому на деякий час заклади освіти в місті Рівне як і по всій Україні були зачинені. Те саме стосується і дошкільних.
- Відомо, що у 2022-му році було чимало планів щодо ремонту приміщень, фасадів, дахів, заміни вікон у школах. Наскільки, попри все, вдалося це реалізувати?
Після введення воєнного стану всі фінансові питання залишились осторонь.
Все було задіяно, і це правильно, на формування та фінансування Збройних сил. Капітальні видатки практично були заборонені, держказначейство не пропускало платежі. Однак потрібно було шукати шляхи для відновлення навчального процесу. А одним із пунктів, який дає змогу це зробити є охорона життя і безпеки наших дітей в умовах воєнного стану. До початку війни чимало питань, пов’язаних з функціонуванням і продовженням роботи «НЕФКО 3» – неурядової організації, яка працювала довгий час з нами і ми змогли реалізувати декілька проектів. Було декілька амбітних планів стосовно розробки і впровадження певної програми по утепленню закладів .У нас це і сьогодні залишається в пріоритеті. Я думаю, що ми повернемось до неї, але зрозуміло, що війна внесла корективи і потрібно було повністю думати яким чином зробити укриття для того, щоб відновити навчальний процес у всіх освітніх закладах.
- Чому укриття почали облаштовувати в школах не з 25 лютого, коли почалась війна, а влітку ?
Не хотілось би повертатись знову до тих перших важких днів і місяців. Дуже багато дітей разом із батьками змушені були виїхати за кордон. Цифра була величезна, але вони лишаються з нами в перспективній мережі. Тому потрібен був час аби, якщо можна так висловитись, прийти до тями, щоб оцінити де ми знаходимось і як будемо рухатися. Тому десь уже з початком літа ми всі розуміли, що ми вистояли. І ми повинні звикати до нових реалій в умовах воєнного стану. Перше, що ми зробили – відновили роботу садочків в обмеженій кількості. І було прийняте рішення охопити дошкільним вихованням тільки тих дітей, батьки яких працювали в критичній інфраструктурі. Згодом, відновили навчання і в школах. Ми робили все поетапно. Було прийняте рішення – через поточні ремонти зробити укриття в садочках там де вони існували. Якщо ми говоримо про підвальні приміщення або найпростіші укриття (будемо вживати такий термін), то вони були наявні практично у всіх,окрім одного – ДНЗ №16.Там немає підвального приміщення. Також садочки № 22, 29 та 1.Вони так само мають найпростіші укриття в будівлях, що розміщені поряд. Залишався садочок № 23. Він так само не мав підвального приміщення, тому ми шукали окрему споруду для того щоб вони змогли нормально функціонувати. Якщо ж говорити про заклади загальноосвітньої та середньої ланки, то з усіх шкіл лише одна школа №1 не має взагалі свого підвального приміщення.
Скільки учнів станом на сьогодні виїхали за кордон і скільки повернулось?
В перші дні і місяці близько семи тисяч дітей виїхали за кордон і навчалися там. Тобто вони десь адаптувалися і пішли навчатись у заклади в тих країнах, де вони перебували. Я вам просто одну цифру назву. Ми промоніторили по Рівненській гуманітарній гімназії. Там діти з виїхали до 55 – ти країн світу. На сьогодні ця цифра трішки менша, але станом буквально на тиждень тому – три з половиною тисяч дітей все ж таки ще навчаються за кордоном. Із них 29 вчителів. Це педагоги, які не втрачають зв’язок із нами і рахуються нашими, але працюють за кордоном.
Наскільки сьогодні школи і садочки забезпечені укриттями?
У всіх дошкільних навчальних закладах сьогодні є укриття. Останній заклад – це садочок №23. Там маємо окреме приміщення. Була відповідне протокольне доручення і на сесії міської ради було прийняте рішення, щодо створення відповідних комісій, куди увійшли представники усіх депутатських фракцій, які проінспектували та передивилися всі заклади по школах і садочках. Враження переважно позитивні.
Яка сума була спрямована на ремонт та облаштування укриттів?
Загалом по закладах освіти і по школах близько 80-ти мільйонів було витрачено. Тому що спочатку як завжди обов’язково має бути кошторисна документація. Я не вживаю проектно-кошторисна, оскільки вона потребує проходження певних моментів, а оскільки це не капітальні видатки і вони не фінансувалися, то все робилося через поточні ремонти, але кошториси складалися і вони включали в першу чергу певні види робіт: наявність відповідних вхідних дверей, відповідна сантехніка, вентиляція, покриття підлоги, водовідведення.
Наші кореспонденти потрапили до ЗОШ №14, в якій замурували вікна просто в коридорі і в такий спосіб облаштували укриття. На вашу думку,наскільки такі укриття є безпечними?
Школа № 14 на Басовому куті має свою історію. Я до неї причетний, як колишній начальник управління освіти. Добре пам’ятаю як починалась перша і друга черги робіт. І ще є третя черга,яка і включала по чотирнадцятій школі протирадіаційне укриття. На той час, коли ми робили третю чергу, була розроблена проектно-кошторисна документація, було десь два з лишнім мільйони. Потім ми скорегували і доходило до 17 – ти. Сьогодні іде корегування відповідного проекту і протирадіаційне укриття коштуватиме близько 16-ти мільйонів. Але його потрібно буде зробити тому мікрорайоні, оскільки там переважно приватна забудова і відсутнє навіть найпростіше укриття. Те що стосується замурованих вікон, існують певні вимоги, коли ми блоками заклали 15 блоків по два метри. Це така вимога була відповідної комісії, яка була створена при міській раді. Ми ці вимоги виконали. Зрозуміло, що захистити в повній мірі ми не в змозі, але виконати ті вимоги, які виставляла комісія, ми їх зробили для того, щоб заклад функціонував.
Маємо вересень місяць. Школи почали працювати. Ворог активізувався і почав розстрілювати енергосистему. Постало питання генераторів. Чи забезпечені достатньо навчальні заклади генераторами?
Станом на сьогодні ми закупили сто генераторів, які стосуються найпростіших укриттів потужністю 7,5 – 8,5 кіловат і заклади забезпечені. Також паралельно через управління капітального будівництва були розроблені найпростіші моменти, які стосуються тих місць, куди би можна було їх підключити. Потрібно було зробити підключення всіх генераторів аби сьогодні всі заклади дошкільної і загальноосвітньої освіти нормально функціонували. Але крім того була розроблена програма, згідно з якою ми виділили ще 21 об’єкт – школи і садочки: шість садочків, решта заклади освіти, які сформовані згідно з розпорядженням міського голови як пункти обігріву. Але вони будуть функціонувати на випадок блекауту, про які ми говорили. Ці заклади забезпечені надпотужними генераторами для того, щоб ми могли при потребі запустити кухню, а вони тягнуть трішечки більше енергії. Тому ще 21 заклад забезпечений потужними генераторами від 50- 100 кіловат. Вони вже встановлені, мають своє визначене місце,відповідно обгороджені. Доступ до них обмежений. Також від освіти ми закупили ще пальне для того, щоб ці заклади на період такого моменту могли функціонувати.
Тобто батьки можуть бути спокійними за безпеку своїх дітей у навчальних закладах і діти можуть продовжити навчання?
Навчання вони не продовжать. Вони спускаються в укриття і там проводять свій час. Але сьогодні, як тільки лунають сирени, частина батьків під’їзджають і забирають дітей. Ми цьому не перечимо.
Наскільки освітня галузь готова до формування нових потреб? Наскільки ви розумієте, що маєте робити у новому році?
Потреби зрозумілі. Бюджет був прийнятий вчасно і ті запити, які ми давали практично почуті і підтримані. Говорю про те, що все таки державна субвенція або освітня субвенція, яка покриває заробітну плату педагогічним працівникам, була в недостатній мірі. Тому що держава все таки відмовляється фінансувати так звану варіативну частину. Це додаткові факультативи, гуртки і деякі інші години. І якщо би довелось закрити десь приблизно сто ставок, то це мало би негативний резонанс. Крім того, управління освіти живе трішечки по іншому. Є навчальний рік, який стартує з першого вересня і до 15 вересня ми вже робимо тарифікацію і собі тарифікуємо на період навчального року. І є бюджетний рік, який стартує з 1 січня і по 31 грудня. Ми звернулися до депутатів і практично 43 мільйони тієї нестачі, яка була, нам її покрили з місцевого бюджету. Тому працівникам освіти хвилюватися не потрібно, особливо тим педагогам, які працюють на тих годинах, які називаються варіативною складовою. Ми це питання закрили. Нас почули і практично до кінця року коштів вистачає. Дошкільна і позашкільна освіта вже давно фінансується суто з місцевого бюджету: і педагоги і обслуговуючий персонал. Ясна річ, що є плани на цей рік. Думаю, що ми продовжимо деякі моменти, які стосуються утеплення приміщень, бо це на часі, особливо зараз, коли потрібно економити і коли ворог б’є по енергетичній та критичній інфраструктурі. Тому потрібно закінчити із вікнами. Наприкінці року 20 мільйонів ми ще виділяли з міського бюджету і 12 закладів закрили на 100% заміною вікон. А це шість шкіл і шість садочків. Дуже багато було зроблено робіт із заміни санвузлів у багатьох закладах. На цей рік, якщо дасть Бог, плануємо продовжити роботу з ремонту санвузлів і є задумка стосовно виділення з міського бюджету по певній програмі коштів на утеплення фасадів закладів, оскільки НЕФКО призупинило свою діяльність в Україні, а потреба є.
