Василь ХАРКОВЕЦЬ. Про початок нового навчального року та про роботу на окрузі

Депутат Рівненської міської ради, представник фракції «РІВНЕ РАЗОМ», заступник начальника управління освіти міста Рівне Василь ХАРКОВЕЦЬ усе своє свідоме життя присвятив освітній галузі.У цій статті Василь Степанович розповів з яким настроєм Рівненська міська територіальна громада розпочинає новий навчальний рік.

Пане Василю, як відбулась інтеграція освітніх закладів Квасилова в рівненську мережу?

Абсолютно безболісно. Наша освітня галузь структурована, приучена до порядку. Тому, всі три наявних квасилівських навчальних заклади вже знаходяться у нашій перспективній освітній мережі. Ми їх ввели в систему ЗНЗ. Все під контролем. Люди працюють. Їхнє керівництво є досить на високому рівні. Вони постійно беруть участь у профільних нарадах. Тобто, вони повністю інтегровані і, я думаю, що питань жодних нема і не буде.

Для довідки: станом на 2021 рік у Квасилові функціонує три освітніх заклади: Квасилівський професійний ліцей ( 62 педагогічних працівники, 720 учнівських місць),  Квасилівський НВК школа – ліцей ( 97 педагогічних працівників, 1141 учень), Квасилівський дошкільний навчальний заклад ( 71 вихователь,  335 вихованців).

Чи встигла освітня галузь міста провести всі капітальні ремонти та заплановані підготовчі роботидо нового навчального року?

Є планові ремонти, які називаються капітальними  і потребують великих асигнувань: утеплення фасадів, встановлення вікон, заміна внутрішніх каналізаційних систем, водопостачання та теплопостачання тощо.

Є і поточні ремонти. Останнім часом немає у нас такого підходу, що все має бути приведено до блиску. Звісно, те, що в наших силах –  ми це робимо. Так само, вже традиційно, згідно із наказом  управління освіти, у серпні місяці  відбуваються огляди навчальних закладів із  залученням відповідних  служб. За їх результатами формується відповідний зріз, аби ми бачили, що ми можемо планувати і пропонувати  міській раді або депутатам міської ради. Так звані передбюджетні пропозиції, аби, при розподілі бюджету на наступний рік, були виділені відповідні кошти під наші потреби.

Цьогоріч усі заклади готові до нового навчального року. Всі паспорти готові і підписані. Зараз триває другий етап, коли готуються паспорти і акти готовності стосовно теплопостачання. Зрозуміло, що є зауваження, приміром –  встановлення автоматизованих систем оповіщення. Ми свої запити подали. Але  що можливо в межах кошторисних можливостей навчальних закладів, ми його виконуємо.

    І першого вересня понад тридцять тисяч учнів  пішло до навчальних закладів. Цьогоріч ми маємо 112 класів першокласників, 3342 першачки сіли за парти і маємо понад півтори тисячі одинадцятикласників.

Цьогоріч депутатам вдалося виділити чималу суму на освітню галузь. Чи достатньо було коштів?

Тут потрібно розмежовувати. У всіх загальноосвітніх навчальних закладах  (заробітна плата і нарахування на заробітну плату) – ідуть з державного бюджету). Це так звана освітня субвенція. І вона не враховує кінцевої потреби галузі. Особливо того, що стосується поділу навчальних класів на дві групи. Припустимо – українська, англійська. Там де більше 28-ми учнів, вона має ділитися. Мінфін, як правило, це враховує по формулі із запізненням і ми програємо. Ми – маю на увазі міста обласного значення. Тому, двадцять з лишнім мільйонів ми дофінансували із місцевого бюджету – те, що мала би до фінансувати держава зі свого бюджету, оскільки це її делеговані повноваження.

Якщо ми говоримо про дошкільні навчальні заклади – сто відсотків це фінансування лягає на плечі державного бюджету. І окрім того, на наших плечах уже декілька років висить фінансування професійно технічних училищ, ліцеїв. У нас їх цьогоріч з Квасиловим – шість. І я назву суму – понад 140 мільйонів місто витратить з бюджету на фінансування професійно технічних училищ, які нам не підпорядковуються. Матеріально технічна база досі не передана, контрольні та контролюючі функції міністерство освіти передало обласним освітнім управлінням і ми до них не маємо відношення, але фінансуємо з місцевого бюджету.

Яка ситуація із вакцинуванням педагогічних працівників?

Вакцинація в Україні поки що добровільна. І вона буде залишатися добровільною. Це вибір кожного. Але ми всі розуміємо, що освітня галузь це щоденна робота із батьками, дітьми. Тому, на освіту покладаються великі надії щодо вакцинації. 36 відсотків освітян, станом на сьогодні, пройшли подвійну вакцинацію. Одноразова, припускаю, що ще буде зростати, оскільки ми щоденно робимо відповідний моніторинг для того, щоб бачити яка у нас ситуація.

В дошкільних навчальних закладах більше 25-ти відсотків працівників вже двічі провакцинувались. Тому, якщо такі показники будуть становити 80 відсотків – це дає можливість, коли не дай Бог, будуть вводитися кардинальні обмежувальні заходи на рівні  держави, таким колективам працювати в очному режимі.

Є інформація, що не вистачає підручників для учнів шостих класів. Чи вже доотримало їх місто ?

Наразі триває їх щоденний завіз. По перших класах, по новій українській школі там  стовідсоткове забезпечення. Так само і шостий клас. Це не залежить від управління освіти. Це міністерство освіти, яке проводить тендери. У них є відповідні установи, які займаються розподіленням підручників. Я думаю, що проблем там не буде.

Яка ситуація із харчуванням дітей у школах?

24 березня вийшла постанова Кабінету міністрів, якою передбачено зміну норм і підходів до харчування дітей у школах. Вони кардинально змінені. Але є період відтермінування. Адже, коли приймалась ця постанова, всі ми розуміли, що на цей рік були проведені відповідні торги на  кейтерингові послуги в наших шкільних їдальнях. Є підприємці, які виграли тендери в тій чи іншій школі і вони мають цей рік допрацювати в межах тих допустимих норм, які є. Тому, до нового року поки що норми лишаються тими, які були минулоріч.

З нового року обов’язково ці норми будуть змінюватися. Є певні вимоги. Вони пов’язані з певними видами продуктів. Припустимо – сосиску взагалі не маємо права додавати в меню. Також  обмеження солі та цукру, певних жирів. Але разом із тим, ця постанова несе в собі і додаткове навантаження на навчальні заклади і на керівників. Має бути щоденний моніторинг якості їжі. Тому, будемо поступово просуватися по цьому шляху і застосовувати ці вимоги.

Про добровільні внески. Це дуже гаряче питання. Чи має місце це зараз. Наскільки міський бюджет регулює цю ситуацію? Особливо в дитячих садках?

Законом це не заборонено. За це відповідає керівник. Він має щомісячно звітуватися. Є обов’язкова вимога чинного законодавства – на сайті закладу він має повністю звітувати про переміщення кожної копійки, як і де вона залучена. У цьому поганого нічого немає. Адже законом  передбачено  і дозволяються благодійні внески. Тільки вони мають бути акумульовані в закладі через відповідні рахунки. В основному так вони приймаються. Це вони самостійно обирають, яким чином мають обліковуватись. Я би рекомендував, що краще це робити через відкриття відповідного рахунку, для того щоби будь хто міг прослідкувати як фіксується кожна проплата. Від того як вона внесена і на які потреби використана.

Щодо спонсорських внесків на ремонти, – таких вимог не стояло, особливо у минулому році. Причина – на деякий період часу навчальні заклади були зачинені. Садочки, практично всі у досить хорошому та пристойному стані. Тому, якщо ми доведемо до кінця розпочаті справи по НЕФКО3 і НЕФКО4 і утеплимо ще декілька наших ДНЗ, то це буде чудово. Будуть повністю замінені дахи, вікна. Окрім того, по даній програмі ми цьогоріч закупили частину технологічного обладнання по дошкільним навчальним закладам.

Як Вам працюється на окрузі?

    Я є представником політичної партії «РІВНЕ РАЗОМ». У нас є своя фракція у міській раді. Ми домовилися таким чином, що у нас на Соборній, 13 діє громадська приймальня. Вона не припиняла своєї роботи. Я кажу вам як досвідчений політик. Це дуже рідко буває. Бо раніше було, зазвичай, – приймальня працювала від виборів до виборів. Ми не припиняли. Далі наша команда так само щомісяця здійснює прийом громадян. Я, припустимо, вкінці місяця маю обов’язковий прийом. Звітуємось перед громадою в соцмережах. Всі звернення фіксуються та документуються в електронному вигляді. Є громадяни, які записуються до нас через електронні засоби комунікації. Окрім того, люди знають про роботу приймальні і дуже часто заходять до нас, проходячи навіть повз.

Електронна фіксація звернень громадян дає нам можливість бачити  що можна вирішити вже, на що потрібні додаткові ресурси, що можна відкласти або стосується великих капіталовкладень тощо. Є питання, які потребують громадського обговорення. А є такі, приміром, обрізання тополь на територіях навчальних закладів, які можна оперативно та швидко вирішити.

Дякую за розмову.

За матеріалами ITVmediagroup.